молодь

Наталія Романова: «Студентські соціальні служби-це проєкт усього мого життя»

У рамках рубрики «Зустрічі з цікавими людьми» Музей соціальних служб міста Києва пропонує інтерв’ю з Наталією Федорівною Романовою, доцентом Школи соціальної роботи НАУКМА, кандидатом педагогічних наук, доцентом, яка була керівницею програм Студентських соціальних служб у 2002-2004 роках. Бере інтерв’ю Леонід Крисов.

▪️Леонід Крисов: «Як ви розпочали свій шлях у соціальній роботі?»
▪️Наталія Романова: «Я розпочала свою діяльність у Жовтневій соціальній службі для молоді у кінці 1999 року, коли Служба тільки розвивалась. Поєднувала посаду заступника директора та начальника інформаційно-методичного відділу. За ініціативи проректора по навчально-виховній роботі НТУУ «КПІ» Івана Васильовича Коробка було вирішено створити студентську соціальну службу, і ми «зайшли» у ВУЗ, але треба було мати бачення того, із чим прийти. Почали з програми «Молодіжний барометр», коли разом зі студентами стояли біля метро «Шулявська» і проводили опитування про проблеми, що турбують  молодь. Через газету НТУУ «КПІ» стало відомо про нас. А також дуже добре спрацьовувало «сарафанне радіо», отже, ми не мали шансів працювати погано, бо про це швидко дізналися б усі.
Ми проводили у «КПІ» заходи на 5 тис. студентів, коли виїжджав  “жовтий» автобус (інфобас) Київського міського центру, надавали консультації соціальні працівники, психологи, роздавалися буклети. Саме тут студенти могли отримати доступ до первинної інформації. А масові заходи стали чудовою «рекламою» соціальної роботи.
▪️️Леонід Крисов: «Це була перша в Україні студентська соціальна служба, так би мовити ноу-хау. Як це вдалося?»
▪️Наталія Романова: «Ідея створення студентської соціальної служби зайшла всім на всіх рівнях: мене підтримав мій район і соціальна служба, де я працювала; профспілка ВУЗу, до створення команди долучилися самі студенти; методологічна підтримка йшла від Київського міського центру і мені приємно згадати Олександра Кузьменка  й Ірину Бєлову. А Світлана Толстоухова, яка очолювала тоді Державний центр соціальних служб, допомогла у затвердженні Положення на рівні КМУ. Дякую, що зі мною поруч були однодумці».
▪️Леонід Крисов: «Як саме була побудована робота?»
▪️Наталія Романова: «У нас було декілька основних напрямів:
1.Ми йшли від потреб ВУЗу і розпочали працювати на соціалізацію студентів 1 курсу, адже свобода провокує до ризиків у дорослому житті і були часті випадки, коли студентів за це відраховували. Ми проводили на базі гуртожитків мінітреніги для першокурсників, проте туди могли долучитись усі.
2. У напрямі профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі нам допомагали Ірина Цісар і Отто Стойка. Ми створили «Клуб тренерів», до яких доєдналися представники інший вузів. Поступово нас почали запрошувати і в інші ВУЗи на тренінги.
3. Профілактику небезпечних захворювань проводили за участі представників профільних ГО. Говорили про сексуальну культуру, психічне здоров’я тощо.
4. На базі «КПІ» проводилися клуби- кафе під назвою «Кухня душі» з представниками молодіжних осередків, студентських лідерів, психологів, де шукались відповіді на питання: «Хто я?», «Чого варта моє майбутня професія?»
5. Ми долучились в якості волонтерів до глобальних проєктів Київського міського центру соціальних служб, зокрема організації проведення фестивалю творчості «Повіримо в себе», параду Дідів Морозів-волонтерів, допомозі дітям з сімей у СЖО.
6. Також ми разом із профспілками працювали з молодими сім’ями в гуртожитку».

▪️Леонід Крисов: «Як роботою студентської соціальної служби зацікавились інші ВНЗ?Як все розвивалось?»

▪️Наталія Романова: «Тут було 3 ключові моменти, які дозволили запустити роботу:

– По-перше, ми брали участь у заходах інших ВНЗ, розказували і показували свою роботу. Важливу роль відіграло те, що Іван Васильович Коробко очолював Об’єднання проекторів міста Києва. Саме він разом з Ростиславом Карандеєвим, який був тоді директором Київського міського центру соціальних служб, і залучили мене до цієї роботи на рівні міста.

-️ По-друге, Київський міський центр соціальних служб давав кошти на фінансування залучених спеціалістів Студентських соціальних служб у ВНЗ.

-️По- третє, було бажання студентів долучитись до роботи, вони бачили, що це їм потрібно.

Серед студентської молоді легко вводити інновації. Їх запалювало те, у що ми самі вірили, і те, що це ніхто до тебе таке не робив, мотивувало. Ми підштовхували студентів до дискусії, іноді робили помилки, але створювали продукт і це було цікаво. Мені дуже хотілось, щоб те, що ми робимо, було доступним і для інших. Всі служби мали свої акценти. У КНУ імені Тараса Шевченка пішли в гуртожитки, здійснювали індивідуальне консультування студентів у СЖО. У НАУ підтримувались напрями, які стосувались групової профілактичної роботи зі студентами, тобто працювали «від проблеми», по секторах. В «Україні» це залучення до волонтерства, робота людьми з інвалідністю, і саме тут ми проводили багато досліджень. В НТУУ «КПІ» залишався акцент на масовості, адже це найбільший ВУЗ. В Аграрному університеті служба працювала на волонтерських засадах, студенти активно залучались до заходів інших ВНЗ. Цікавою і непростою була діяльність у військовому ліцею імені Богуна, бо це закритий заклад, проте хлопці у військовій формі були окрасою наших заходів, зокрема, запам’яталась їх участь у параді Дідів Морозів-волонтерів»…

, , , , ,

Принципи здорового харчування

Принципи здорового харчування. здорове харчування, молодь

         Один з основних принципів здорового способу життя – правильне харчування. З його допомогою ви знижуєте ризик розвитку безлічі захворювань, у тому числі хвороб серцево-судинної системи. Здорове харчування-основний компонент гарного самопочуття. Не забувайте випивати  по 2 літри води на день,адже вода сприяє оздоровленню ораганізму. Розглянемо принципи здорового харчування:   

    Повна версія »

,

Як засмагають у Новій Зеландії?

Як засмагають у Новій Зеландії?. здоровий спосіб життя, зсж, молодь, статистика

Агентство із популяризація здорового способу життя Нової Зеландії (HealthPromotionAgency) у 2014 році розпочало масову інформаційну кампанію, метою якої є розповсюдження знань про безпеку перебування на сонці. Основною цільовою аудиторією є молодь країни. Два основних інструменти кампанії включають розповсюдження інформації через сторінку у мережі Facebook, а також заходи, де молодим новозеландцям за допомогою ультрафіолетової камери демонструють як сонячні промені можуть пошкодити незахищену шкіру обличчя.

У ході даної кампанії Агентство також організувало дослідження ставлення молодих новозеландців до безпечної засмаги. В опитуванні взяло участь 234 респонденти, серед них участники масових заходів, а також відвідувачі сторінки у Facebook. Повна версія »

, , ,

Ставлення студентської молоді до здорового способу життя: стан, мотивація та знання державної політики

Романова Н.Ф., керівник центру ЗСЖ

Степанченко Д.К., науковий співробітник центру ЗСЖ

СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ: СТАН, МОТИВАЦІЯ ТА ЗНАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

 Здоров’я є однією з основоположних суспільних цінностей. Всесвітня організація охорони здоров’я визначає, що здоров’я – це «складний феномен глобального значення, який включає комплекс соціальних, економічних, біологічних, медичних аспектів і виступає як об’єкт споживання, вкладання капіталу, індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з навколишнім і соціальним середовищем»[1].

Сповідування здорового способу життя та підтримка здоров’я на належному рівні є, в першу чергу, особистою відповідальністю для кожної людини, але саме держава суттєво впливає на створення необхідних умов та надання різносторонньої підтримки.

Концептуальні засади сприяння покращенню здоров’я викладені в Алма-Атинській Декларації, Оттавській Хартії, Аделаїдських рекомендаціях, Сундсвальській заяві, Джакартській Декларації, Всесвітній Декларації з охорони здоров’я «Здоров’я для всіх у XXI столітті», Бангкокській Хартії, Європейській стратегії «Здоров’я і розвиток дітей та підлітків».

Сучасну теоретичну основу дослідження формування здорового способу життя становлять концепції здоров’я, що трактують його як системне поняття, як сукупність інтегрованих компонентів, як соціокультурний феномен глобального масштабу (А. Антоновський, О. Васильєва, В. Вернадський, І. Гурвич, Л. Куликов, Ю. Лисицин, А. Маслоу, М. Мюррей, Г. Никифоров, М. Селігман, Б. Райн, Е. Роджерс, Ф. Філатов); соціально-педагогічних технологій (Р. Вайнола, М. Галагузова, Н. Заверико, В. Нікітін, С. Харченко); теорії відповідальності (К. Абульханова-Славська, М. Бердяєв, І. Бех, Г. Йонас, С. Рубінштейн, В. Франкл, Е. Фромм); соціально-педагогічної роботи (Т. Алєксєєнко, О. Безпалько, І. Звєрєва, І. Ліпський, Ю. Поліщук, А. Рижанова, С. Савченко). Повна версія »

, , ,

Досвід роботи із формування здорового способу життя серед дітей та молоді

Досвід роботи із формування здорового способу життя серед дітей та молоді. дослідження, здоров'я, здоровий спосіб життя, молодь

Романова Н.Ф.

Сповідування здорового способу життя та підтримка здоров’я на належному рівні є, в першу чергу, особистою відповідальністю для кожної людини, але саме держава суттєво впливає на створення необхідних умов та надання різносторонньої підтримки. Повна версія »

, , ,

Тенденції становлення та розвитку молодого покоління в Україні

Тенденції становлення та розвитку молодого покоління в Україні. дослідження, здоров'я, здоровий спосіб життя, конференція, молодь, тютюнопаління

Загальна структура ціннісного світу українського молодого покоління, тенденції його розвитку в сучасних умовах, ціннісні орієнтації молоді, переваги щодо проведення дозвілля та рівень зацікавленості питаннями здоров’я  – усе це є основою завтрашнього дня України. Отримати дані про тенденції становлення молоді дозволяють моніторингові опитування молодих людей, які проводять ряд соціологічних центрів країни, зокрема і, Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка. На Міжнародній конференції «Молодь за здоровий спосіб життя» Балакірєва О. і Бондар Т. присвятили свій виступ тематиці розвитку молодого покоління в Україні, і представили результати досліджень, які проводились Інститутом ім. О. Яременка за останні п’ять років.

Дослідження свідчать, що найчастіше українська сім’я збирається разом  для спільного прийняття їжі та перегляду телевізора (у 86% та 73% респондентів відповідно таке практикується щоденно та майже щоденно). Найменш популярними виявилися спільні заняття спортом: відсоток тих, хто ніколи разом з рідними не займається спортом, становить у середньому 43%. Кількість дівчат, які ніколи не займаються спортом разом з батьками – більша, ніж хлопців, незалежно від віку та місця навчання. Третина опитаних ніколи не грають з батьками в спільні ігри, і з віком ця тенденція зростає. Повна версія »

, , , , ,

Результати дослідження “Ставлення молоді до здорового способу життя”

Результати дослідження “Ставлення молоді до здорового способу життя”. відео, дірсм, дослідження, здоров'я, здорове харчування, здоровий спосіб життя, зсж, молодь, презентація

У січні – травня 2013 року науковцями Відділу здорового способу життя було проведене дослідження «Ставлення молоді до здорового способу життя», яке мало на меті визначити мотивації та ставлення студентської молоді до здорового способу життя. Була розроблена он-лайн акета, що містила запитання про ставлення молоді до вживання алкогольних напоїв, тютюнопаління, здорового харчування; включала запитання про мотивацію молодих людей відмовитися від нездорових звичок та запитання про рівень їх обізнаності щодо державної політики формування здорового способу життя.

Основою вибірки дослідження стали студенти трьох вищих навчальних закладів м. Києва: Національний університет «Києво-Могилянська Академія», Національний педагогічний університет ім. Драгоманова та Київський національний університет культури та мистецтв. Також анкета була розміщена на сайті «Молодь за здоров’я», відповідно відвідувачі сайту також долучались до дослідження.

В опитуванні взяв участь 148 респондентів. Серед них 17%  чоловіків та 83% жінок, з яких студентів було 84%, 12% працюючих та 4% тих, що мають іншу провідну діяльність. Повна версія »

, , , , , , , ,

Стратегія ЮНЕСКО у сфері превентивної освіти з тематики ВІЛ/СНІДу

Стратегія ЮНЕСКО у сфері превентивної освіти з тематики ВІЛ/СНІДу. віл, молодь, народна медицина, освіта, профілактика, снід

За два десятиліття ВІЛ / СНІД перетворилася з медичної новини, що зацікавила громадськість на загальнолюдську трагедію по всьому світу. Епідемія призвела до світової кризи із надзвичайно згубними соціальними наслідками. Епідемія ВІЛ/СНІДу знизила тривалість життя на 15 років у країнах Африки на південь від Сахари і породила більш ніж 14 мільйонів дітей-сиріт. Загалом вплив епідемії, навіть за умови якщо ситуація покращиться, буде відчутним до кінця століття. Це вливає і впливатиме на попит на освіту, послуги у галузі освіти і якість освіти. Освіта, в той же час, є важливим елементом у профілактиці ВІЛ-інфекції та її  впливу. Ця стратегія визначає і описує, яким чином ЮНЕСКО має намір продовжувати робити внесок у глобальну боротьбу з ВІЛ / СНІДом в окремих її областях. Під профілактикою  ВІЛ / СНІДу у сфері освіти  ЮНЕСКО передбачає, що пропонуватимуться можливості для навчання та розвитку знань, навичок, компетенцій, цінностей, які дозволять обмежити передачу  ВІЛ/СНІДта вплив пандемії, в тому числі за допомогою забезпечення доступу до медичної допомоги та консультування, просвіти щодо лікування. ЮНЕСКО також прагне, шляхом поліпшення профілактики та планування, обмежити вплив ВІЛ / СНІДу на сектор освіти, тим самим зберігаючи основні функції системи освіти. В результаті, основою стратегії є роль освіти в найширшому сенсі в зниженні поширення ВІЛ / СНІДу та вплив пандемії на систему освіти. Стратегія зосереджує увагу на на п’яти основних завданнях:

1. Пропагандистська діяльність, розширення знань і зміцнення потенціалу;

2. Розробка повідомлення, налагодження комунікації і знаходження правильного посланника

3. Зменшення ризику та вразливості;

4. Забезпечення прав і догляд за інфікованими та постраждалими;

5. Подолання інституціонального впливу. Повна версія »

, , , , ,

Рік спорту та здорового способу життя в СНД

Рік спорту та здорового способу життя в СНД. здоровий спосіб життя, конференція, круглий стіл, молодь, снд

Співдружністю Незалежних Держав 2012 рік був оголошений роком спорту та здорового способу життя. В СНД фізична культура та спорт являються невід’ємними компонентами соціальної політики держав, відповідно 2012 рік був присвячений розробці спільних заходів і програм, спрямованих на забезпечення здорового способу життя в країнах СНД. Наразі час підводити підсумки діяльності. Повна версія »

, , , ,

Ставлення Європейської молоді до здорового способу життя

Ставлення Європейської молоді до здорового способу життя. здорове харчування, здоровий спосіб життя, зсж, їжа, молодь

У жовтні 2012 року Generation Europe Foundation провела дослідження ставлення Європейської молоді до здорового способу життя. Дослідження мало на меті дізнатися, що молодь розуміє під поняттям «здоровий спосіб життя», якої додаткової інформації потребують молоді люди, щоб сформувати чітке уявлення. Також було досліджена точка зору щодо ролі промисловості у пропаганді здорового способу життя. Повна версія »

, , , ,